Как часто мы не задумываемся над силой собственного слова или мысли. Не понимая материальность мысли и произнесенных слов, мы выстраиваем плохое жилище для собственной души и плохое пространство вокруг себя.
И долго не можем понять, почему все валится из рук. Почему срывы сплошные, не клеится на работе, в семье, с близкими, с друзьями… И где же оно, такое желанное, но эфемерное счастье?
И совсем не задумываемся о том, что мы созданные Словом, Им движемся и Им существуем! И как подумаем, как попросим, так и получим. Ибо для нас сказано: Просите и дастся вам! Но никак не можем вместить, уверовать в простые духовные истины. Вот и поскуливаем, какие мы несчастные, как трудно… Что же делать? В чем выход?
Для неверующих. Перестаньте скулить и завидовать... Укрепляйте пространство вокруг себя доброй мыслью и добрым словом и все получится! Даже не поймете, как кубики вашей жизни сами по себе сложатся в нечто прекрасное, что вы для себя называете счастьем! Научитесь улыбаться и радоваться, научитесь слышать пение птиц вокруг и сами начните петь! Да укрепятся мысли и слова ваши в улыбке и радости! И только тогда придет ощущение, что мир - прекрасен!
Для верующих. Странники, мы знаем с вами, что наша борьба не против плоти и крови.. Каждый из вас знает тяжесть пути духовного воина, духовной борьбы… Только застонал от бессилия, от тяжести вдруг нахлынувшей болезни, понял, что твое доброе уже не выдерживает темный, уже наваливаются всей массой, значит и им тяжело от света твоего, значит рушатся все их планы от мыслей и дел твоих, значит все не зря, значит нужно усиливать молитвы наши, объединяться в молитве, объединять, усиливать Свет в который в нас и… убежит от нас… Чем выше светильник, тем светлее вокруг! Укрепляйтесь в Господе, окружайте себя Светом молитвы, веры, и убежит от вас…
Благословений Господних!
Комментарий автора: Взращивайте в себе Свет, окружите себя Светом
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
